среда, 14 марта 2012 г.

Внесок бізнес-шкіл Великобританії у підготовці менеджерів

«Внесок бізнес-шкіл Великобританії у підготовці менеджерів
та керівників»

У Великобританії наявна велика кількість менеджерів і ця цифра постійно зростає. За найточнішими даними Ради з питань про видатні досягнення в галузі менеджменту та керівництва (CEML) є близько 4-4.5 мільйонів людей, котрих можна назвати менеджерами, багато з яких працює на невеликі компанії (Williams, 2001). Кожного року потрібно приблизно 400, 000 нових менеджерів, більшість з яких перекваліфіковуються з інших професій. У зв’язку з цим, існує постійна потреба забезпечувати сферу організацій управлінськими кадрами.
Те, що вимагається від сучасного менеджера також зазнало змін. Величезний обсяг літератури з менеджменту та керівництва окреслює головні завдання, які стоять перед менеджерами та керівниками сьогодні. Вони повинні забезпечувати ефективну діяльність організацій, в яких вони працюють, проте також повинні бути кваліфікованими у:
1. Створенні широкого бачення у середовищі, котре швидко змінюється.
2. Створенні мотивації персоналу та вмілому керуванні ним в умовах змін.
3. Впровадженні інновацій у сферах товарів і послуг та способах роботи.
 Ці фактори, особливо створення широкого бачення та мотивації, а найголовніше впровадження інновацій є визначальними, коли мова йде про перехід з трансакційного типу керівництва до трансформаційного типу (Bass, 1985). В численних організаціях поняття «керівництва» зараз постає як глобальна проблема. Багатьом менеджерам, котрі сьогодні працюють у Великобританії, необхідно чітко усвідомлювати поняття глобального бізнесу та бути здатними співпрацювати з людьми з інших країн та представниками інших культур.
Термін «керівництво» може привести до непорозуміння. Деякі люди вважають керівниками тих, хто займає керівні посади в організаціях і тому трактують це поняття саме з такої точки зору. Інші використовують термін «керівництво», щоб описати більш трансформаційні аспекти керівництва на будь-якому рівні, зокрема ті три елементи, які зазначались вище. У цій доповіді ми будемо використовувати терміни «менеджмент», «розвиток менеджменту» і т.д. для того, щоб охопити всі аспекти управління, також включаючи «керівництво» трансформаційного типу.
Хоча чимало навичок та вмінь, котрі необхідні менеджерам та керівникам є поширеними серед всього прошарку населення, яке займається управлінням, вони все ж набувають різних форм для менеджерів на різних рівнях та в різних типах організацій. Стиль впровадження змін головним виконавчим директором великої корпорації буде відрізнятись від стилю того ж таки впровадження змін менеджера відділу в тій самій організації і так само різнитиметься з стилем виконання директором-менеджером на малому підприємстві.
…і не тільки для менеджерів
Розуміння, навички та вміння менеджменту, управлінський контроль поведінкою потрібні не лише людям, котрих професійно можна класифікувати як менеджерів. Оскільки організації скоротили свою кількість рівнів звітності та в зв’язку з тим, що малі компанії починають домінувати в секторі бізнесу, багатьом іншим працівникам потрібні навички, які ми називаємо управлінськими. Зокрема від більшості працюючих фахівців вимагається управління персоналом та ресурсами, при цьому виконуючи технічну роль, особливо в якості лідера команди чи керівника проекту.
Володіючи низьким рівнем вмінь, більшість персоналу зараз насамперед потребує здобуття навичок майстерної роботи з клієнтами, навичок міжособистісного спілкування та розуміння динаміки бізнесу, тобто тих вмінь, котрі раніше були прерогативою лише менеджерів.
Особливістю менеджменту є те, що люди «входять» в управлінські ролі, іноді досить поступово, проте, як правило, їм необхідне постійне вдосконалення управлінських навичок у ході їхньої кар’єри.
Отже, завдання розвитку менеджменту у Великобританії є насамперед процесом безперервного вивчення та постійного вдосконалення, а не «продукуванням» певної кількості менеджерів на рік за допомогою здобуття фахової освіти та професійної підготовки.
Наявність «прогалин» в уміннях та навичках менеджменту
Уряди Великобританії вже давно висловлювали занепокоєння стосовно браку кваліфікованих кадрів як можливого перешкоджання зростанню економічних показників і ця дискусія триває ще до сьогодні (DTI, 2001).
Протягом останніх років Робоча група з питань національних навиків (National Skills Taskforce) провела масштабне дослідження наявності кваліфікованих працівників, з метою задоволення потреб економіки. Вона прийшла до висновку, що кількісної нестачі менеджерів немає (тобто роботодавці можуть влаштовувати людей на посади менеджерів), проте є занепокоєння стосовно достатнього рівня кваліфікації менеджерів, котрим потрібно вміти виконувати важкі управлінські завдання. Результати цього дослідження застосовуються до менеджерів на всіх рівнях, не тільки до керівних посад. Інші дослідження також вказують на занепокоєння з приводу якості керівництва (Horne and Stedman Jones, 2001; Campbell, 2001).
У Великобританії наявна велика кількість менеджерів з невисоким рівнем кваліфікації (Williams, 2001; Bosworth, 1999). Однак нам необхідно бути обережними при прирівнюванні цих показників з «прогалинами» в уміннях та навичках в країні з традиційно неформальним типом навчання менеджменту та підвищенням рівня здобуття вищої освіти.
…розвиток менеджменту може змінити ситуацію
Існують все більш переконливі докази того, що навчання та розвиток менеджменту формують частину «корзини» практики управління людськими ресурсами, пов’язаної з вищою управлінською діяльністю. Однак, це саме той випадок, коли такий тип розвитку інтегрований в бізнес-стратегію та потреби отримання індивідуальних навичок.
Роботодавці, котрі є основними на ринку праці, а також і менше вагомі наймачі, все більше й більше тяжіють до розвитку менеджменту всередині компанії. Опитування проведені Томсоном та ін. показують збільшення обсягів підготовки управлінських кадрів, посилаючись, наприклад, на 18%-ве зростання кількості формальних навчальних днів для менеджерів в період з 1996 по 2000 рр. (Mabey and Thomson, 2000). Вони оцінюють витрати роботодавців на навчання одного менеджера на рік у 500-1000 фунтів стерлінгів: цифра відповідна до даних отриманих Консультативною групою (Advisory Group) від роботодавців.
Отже, підготовка управлінських кадрів у Великобританії демонструє тенденцію до покращення, проте база для підтримки такого напрямку є недостатньою. Наявна чимала кількість менеджерів, особливо на невеликих компаніях, які не мають вищої управлінської освіти та професійної підготовки, влаштовуючись на роботу чи вже працюючи (Williams, 2001). Як нестача фінансів, так і нестача часу ускладнюють доступ до підготовки управлінських кадрів тим, хто може мати з цього неабияку користь.
Консультативна група (Advisory Group) представила достатню доказову базу того, що є «прогалини» в уміннях та підготовці управлінських кадрів, і тому існує необхідність розширення доступу до здобуття управлінської освіти.
«Прогалини», ймовірно, найбільш очевидні серед тих, хто вже виконує управлінські ролі, тобто працює на керівних посадах або менеджерами в невеликих компаніях. Тому така підготовка повинна тривати протягом усього життя працівника.
Значення подальшого збільшення обсягів підготовки управлінських кадрів є важливим для окремих людей та компаній, проте перш за все, це сприятиме національному забезпеченню управлінськими кадрами і, отже, є в інтересах держави. Хоча ми визнаємо практичні труднощі роботи у цій сфері, ми рекомендуємо використовувати на підготовку управлінських кадрів державні фінансові ресурси, наприклад, застосовуючи податкові пільги для приватних осіб та фінансові стимули для роботодавців.
Рекомендація №1: Уряд повинен впроваджувати ефективні методи надання приватним особам та роботодавцям фінансових стимулів (в тому числі податкових пільг) з метою інвестування постійного розвитку людей на робочих місцях. Розвиток менеджменту та керівництва повинен бути ключовою ділянкою для таких інвестицій. Фінансові стимули, які застосовуються в інших країнах повинні також бути взяті до уваги (основний діяч: уряд).
Як щодо здобуття управлінської освіти та кваліфікації?
Незважаючи на те, що економічне обґрунтування важливості підготовки управлінських кадрів на місцях є дуже вагомим, існує набагато менше доказів зв’язку між отриманням управлінської підготовки та кваліфікації не на робочому місці та індивідуальною або корпоративною діяльністю. Існує чимало доказів популярності університетського та післядипломного вивчення курсу бізнесу та менеджменту та досить хороших кар’єрних здобутків після отриманням освіти такого типу.
Незважаючи на це, Бергойн вважає,що при теперішніх темпах здобуття освіти, частка менеджерів по відношенню до людей з управлінською кваліфікацією не становитиме більш ніж 20% в довгостроковій перспективі.
Навчальні курси бізнесу та менеджменту, які пропонують бізнес-школи можуть надавати ряд вмінь та навичок, котрі впливають на якість знань (напр. ведення бухгалтерського обліку), специфічних навичок (напр. аналіз бухгалтерського балансу), загальних навичок (напр. співпраця, критичне мислення) та настанов (напр. інтерес у відкритті невеликої фірми). Саме цей момент є дуже важливим для розумінням вкладу бізнес-шкіл в національну продуктивність праці, оскільки ці вміння та навички беруться до уваги при оформленні на роботу.
На жаль, поки що є дуже мало досліджень впливу вищих навчальних курсів бізнесу та менеджменту на продуктивність праці на робочих місцях. Самі ж менеджери не схильні бачити здобуття академічної кваліфікації як найбільш ефективну форму підготовки управлінських кадрів (Mabey and Thomson, 2001). Роботодавці також неоднозначно ставляться до достоїнств управлінської кваліфікації (Perry, 1999), хоча деякі вважають визнання підготовки управлінських кадрів перспективним аспектом в їхній стратегії зайнятості (Lloyds TSB in Arkin, 2000).
Викладачі бізнес-шкіл навчають способів як представити економічне обґрунтування інвестицій. Проте перед ними ще стоїть дуже важливе завдання представити економічне обґрунтування інвестицій вкладання в управлінську освіту, яку пропонують навчальні установи.
Рекомендація №2: Потрібно провести більше досліджень ефективності та продуктивності впливу управлінської освіти, а також продемонструвати та оголосити економічне обґрунтування інвестицій в управлінську освіту (основні діячі: бізнес-школи, асоціація бізнес-шкіл (ABS), роботодавці, рада з економічних та соціальних досліджень (ESRC), уряд).
Місце бізнес-шкіл у розвитку менеджменту та керівництва
Перш ніж ми розглянемо ефективність певних форм навчання менеджменту, які представлені бізнес-школами, буде корисним надати огляд діяльності бізнес-шкіл та саме якими шляхами вони роблять внесок у підготовку менеджерів та керівників на національному рівні.
Як бізнес-школи покращують якість менеджменту?
Наявний ряд способів, за допомогою яких бізнес-школи покращують якість менеджменту та керівництва:
1. Навчання за університетськими програмами, які дозволяють отримати диплом, тобто кваліфікацію з даної спеціальності. Люди, котрі отримують такі кваліфікації є потенційними працівниками або ж вже працюючими на час здобуття кваліфікації, а також отримують нові знання та навички. Деякі кваліфікації здобуваються з урахуванням потреб компанії (Магістр бізнес-адміністування компанії чи консорціуму). Сектор післяшкільної освіти працює пліч-о-пліч з сектором вищої освіти та межі між ними стають все більш складними та комплексними.
2. Надання вищої управлінської освіти та розвиток менеджменту, на які існує великий попит роботодавців та які є спроектованими служити саме цій цілі. У цій діяльності бізнес-школи конкурують з провайдерами таких послуг з інших країн та комерційним сектором підготовки кадрів, а також з внутрішніми потребами компанії.
3. Безперервне навчання для працюючих менеджерів, до якого вони мають доступ, навіть якщо роботодавець за нього не заплатив. Така практика може бути впроваджена шляхом відвідування короткострокових курсів та проходженням через різні рівні кваліфікації, роблячи акцент на практичні навички управління.
4. Дослідження та передача знань є головними функціями вищої освіти. Бізнес-школи проводять дослідження в галузі менеджменту та керівництва та відкривають результати своїх досліджень для загалу працюючих менеджерів.
На додаток до цих прямих механізмів, бізнес-школи також можуть зробити корисний внесок у розвиток корпоративної культури, даючи молодим людям базове розуміння бізнес-справи.
Ми повинні пам’ятати, розглядаючи ефективність такої діяльності, що студенти є цільовими споживачами такого роду послуг, навіть в деякій мірі більше, ніж організації та підприємства.
Управлінській освіті необхідно досягати широких навчальних цілей, котрі відповідають загальному інтелектуальному та особистісному розвитку, які надає вища освіта взагалі, при цьому акцентуючи увагу на особливих профільних навичках та знаннях.
Бізнес-школи є масовими «постачальниками» вищої освіти
Для багатьох роботодавців, термін «бізнес-школа» викликає в уяві образи Магістрів бізнес-адміністрування, корпоративно-управлінської освіти та консалтингу. Насправді, більшість бізнес-шкіл є навчальними закладами, першочергово орієнтованим на надання початкових професійних ступенів, Магістрів бізнес-адміністрування та інших кваліфікацій.
Деякі з шкіл, з якими ми співпрацювали, отримали більше, ніж 90% своїх доходів від підготовки, тобто навчання випускників, ніж від досліджень та роботи всередині компаній.
Дані Статистичного агентства вищої освіти (HESA) по дослідженню освітньої групи вивчення бізнесу та управління (B&A) показали, що більше, ніж 227, 000 студентів навчались у вищих навчальних закладах у 1999-2000рр. Ця цифра відповідає 12.2% усього населення студентського віку і є найбільшою цифрою цієї освітньої групи. З цієї кількості студентів, майже 140,000 (61%) навчались у більш вужчій по спеціалізації групі по вивченню бізнесу та менеджменту (B&M). Отже, у бізнес-школах навчається досить велика кількість людей, котрі в результаті здобувають певну кваліфікацію.

Бізнес-школи надають різноманітні освітні послуги
Вражаючою особливістю бізнес-шкіл є їхня цікава історія створення та розмаїття поточної діяльності.
Шерер (Scherer) (2001) визначив 110 бізнес-шкіл, 47 з яких були кафедрами при коледжах (pre-92 universities) та 38 колишніх політехнікумів (post-92 universities - терміни, які вживаються стосовно будь-яких колишніх політехнічних, центральних навчальних установ, коледжів, яким було надано статус університетів урядом Джона Майора у 1992 р.-прим.), 10 приватних навчальних установ, 5 бізнес-шкіл, заснованих цілеспрямовано, щоб зосередитися на вивченні бізнесу та менеджменту (Ashridge, Cranfield, Henley, LBS and MBS - назви навчальних установ-прим.)
Усунення подвійного поділу навчальних установ на політехнікуми та університети у 1992 р., привнесло у цей навчальний сектор чимало навчальних закладів з довгою історією професійної підготовки в галузі бізнесу та менеджменту.
Переважаючий рід їхньої діяльності є навчання студентів на університетському рівні на здобуття нижчих наукових ступенів. Більш традиційні університети (pre-92 universities) почали впроваджувати курси менеджменту пізніше, але деяким з них вдалося створити потужні кафедри менеджменту з різноманітною науково-дослідною діяльністю. Цікавим результатом в історії цього навчального сектора є те, що більшість випускників бізнес-шкіл не продовжують далі свою освіту.
Був створений ряд бізнес-шкіл, які зосереджують свою увагу на вищій управлінській освіті. Деякі з них спеціалізуються на присвоєнні наукового ступеня Магістра Бізнес-адміністрування, інші на розвитку менеджменту з урахуванням потреб роботодавців. Хоча ці два види навчальної діяльності йдуть пліч-о-пліч, деякі установи приділяють більше уваги врахуванню поточному забезпеченню кадрами, інші ґрунтовному присвоєнню ступеня Магістра бізнес-адміністрування. Ряд бізнес-шкіл отримують половину своїх прибутків від корпоративно-орієнтованих програм або короткотривалих відкритих курсів.
Цей короткий огляд дає загальне уявлення про різноманітність бізнес-шкіл та їхньої діяльності, проте ключовим аспектом є те, що різні бізнес-школи виконують різні функції підготовки управлінських кадрів та мають різні ринки для своїх послуг. Те, про що йшла мова раніше і є потенційною силою навчального сектору саме бізнес-шкіл, хоча деякі роботодавці висловлюють думку про те, що вони не розуміють, що більшість бізнес-шкіл можуть запропонувати.
Основні позитивні особливості бізнес-шкіл Великобританії
Бізнес-школи мають ряд позитивних особливостей, оскільки підтримують розвиток менеджменту та керівництва.
1. Бізнес-школи представляють собою дуже великий навчальний ресурс. У вищих навчальних закладах є приблизно 7,000 факультетів вивчення бізнесу та менеджменту. Це надзвичайно об’ємний ресурс – наприклад, прирівнявши одного викладача до 57 нових менеджерів, які потрібні щороку! Дані по зіставленню з іншими навчальними секторами, котрі готують менеджерів важко отримати, хоча Чартерний Інститут персоналу та розвитку (CIPD) оцінює, що приблизно 1, 000 його членів можуть працювати як викладачі менеджменту. Одна з найбільших світових консалтингових компаній підрахувала, що близько 200 консультантів у світі надають послуги по вивченню програм розвитку менеджменту. Тому сектор вищої освіти є достатньо потужним провайдером вивчення менеджменту у Великобританії в порівнянні з іншими видами забезпечення такого роду послуг.
2. Бізнес-школи пропонують високу якість навчання. Хоча рівень кваліфікації може бути неважливим для роботодавців, він є важливим для працівників, оскільки є показником якості їхнього навчання. На додачу, вища освіта у Великобританії підлягає процедурі контролю якості, чого не можна сказати про комерційний сектор навчання. Роботодавці вбачають перспективу саме в бізнес-школах, котрі забезпечують якість та престиж своїх навчальних програм.
3. Бізнес-школи пропонують точність, ретельність у навчанні та вагому дослідницьку базу. Особлива сила університетів полягає в їхніх традиціях навчання та натхненної інтелектуальної полеміки. Роботодавців приваблюють програми та установи, котрі можуть поєднувати точні дослідження з реальними знаннями глобального бізнесу з метою впровадження складних ідей та моделей роботи. Це повинно приводити до розширення змісту навчальних програм бізнес-шкіл в порівнянні з більш вужчим напрямком підготовки комерційних курсів підготовки управлінських кадрів.
4. Бізнес-школи надають широкий та гнучкий доступ до освіти. До послуг бізнес-шкіл можуть мати доступ як окремі люди, так і компанії і їхні навички починають працювати на ринку праці. Вони працюють з студентами з різними інтересами, здібностями та досвідом.
5. Бізнес-школи мають зручне географічне положення. Хоча великі американські бізнес-школи часто ставляться в приклад як бізнес-школи світового рівня, чимало європейців вважають, що вони пропагують головним чином американську модель менеджменту та керівництва. Бізнес-школи Великобританії мають «ширший кругозір», дивлячись як на Європу та Схід, так і на США, і , можливо, є навіть більш міжнародними, ніж їхні американські колеги. Цю потенційну силу бізнес-шкіл потрібно активно розвивати.
Жорсткі виклики
Нижче наведені пункти, котрі окреслюють напруження, яке зараз спостерігається в навчальному секторі бізнес-шкіл між старими цінностями та завзятістю в навчанні та новими імперативами широкого доступу та безпосереднього відношення до бізнесу. Деякі ключові виклики бізнес-шкіл були прослідкові Консультативною групою (Advisory Group).
1. Чи можна здобути репутацію якісної вищої освіти з напрямку бізнесу та менеджменту в загальній системі вищої освіти?
2. Чи можуть бізнес-школи пристосуватись до зростаючої потреби в практичних управлінських навичках (особливо навичках співпраці) поряд з традиційною лінією навчання менеджменту (стратегія, фінанси і т.д. т.п.)?
3. Чи можуть бізнес-школи ефективно конкурувати на глобальному ринку за якість вищої управлінської освіти та престиж ступеня Магістра Бізнес-адміністрування?
4. Чи можуть бізнес-школи збільшити свій вплив на всіх практикуючих менеджерів, а не лише на тих, хто займає керівні посади в глобальному бізнесі?
5. Чи можуть бізнес-школи знайти персонал для виконання всіх вищезазначених пунктів і чи можуть вони це виконати всередині установ?
Оскільки ми тепер аналізуємо ефективність кожного головного виду діяльності бізнес-шкіл, ми повинні брати до уваги як сильні сторони бізнес-шкіл так і ті виклики, які перед ними зараз стоять.
Університетське навчання та здобуття ступеня Бакалавра
Попит на Бакалаврів
Половина наукових ступенів, які зараз здобувають студенти з бізнесу та менеджменту є ступенями Бакалавра і ця цифра виросла на 20% за останні 5 років. Таке зростання зараз стабілізується. Дані Служби прийому до університетів і коледжів Великобританії (UCAS) показують, що попит студентів є повністю задоволений і зараз немає потреби в розширенні цієї сфери. 90% студентів, котрі здобувають ступінь Бакалавра бізнесу та управління вчаться на стаціонарній формі навчання. Сфера вивчення бізнесу має досить високий рівень студентів з «нетрадиційними» (не вищими not Advanced level) вступними кваліфікаціями, ніж в інших навчальних сферах, хоча спостерігається тенденція до збільшення кількості студентів з вищим (Advanced level) кваліфікаційним рівнем для здобуття наукових ступенів. Студенти, які вивчають бізнес стають більш кваліфікованими, тому здобуття наукових ступенів з бізнесу та менеджменту набуває для студентів вагомості. Цей момент є досить важливим, оскільки в минулому, бізнес вважався відповідним предметом для вивчення для слабших студентів, що стало з часом проблемою іміджу та престижу.
Поряд з зростанням отримання ступеня Бакалавра, спостерігається різкий спад в отриманні Вищих національних дипломів (HND) та Вищих національних сертифікатів (HNC) у вищих навчальних закладах. Отримання Вищих національних дипломів скоротилося на 37% за останні 5 років, а Вищих Національних сертифікатів на 46% (дані Статистичного агентства вищої освіти (HESA). Це викликає певне занепокоєння і пояснюється іншими шляхами здобуття професійної освіти працюючими менеджерами.
Незважаючи на наявність великого числа студентів з науковим ступенем Бакалавра в галузі бізнесу та менеджменту, є люди, як і в бізнес-школах, так і на виробництвах, які вважають, що менеджмент неможливо викладати особам до 18 років, котрі мають невеликий досвід роботи або взагалі ніколи не працювали. Інші бачать зміст курсу бізнесу та менеджменту у вагомому предметі дослідження і у можливості, так як і інші дисципліни, забезпечити інтелектуальний та особистісний розвиток (Watson, 1993). Напевно, найголовнішим є те, що ми не повинні вдавати, що отримуючи науковий ступінь бакалавра студент стає справжнім менеджером, але тим не менш здобуття перших наукових ступенів робить великий внесок у національне забезпечення менеджерами та керівниками за рахунок підготовки освідомлених у бізнесі випускників.
Якщо наукові ступені з бізнесу розглядаються як високоякісні, це може також підтримувати більш позитивне ставлення до бізнесу та компаній. В цій різноманітній системі, яку ми описали, «висока якість» може співвідноситись з високоінтелектуальною репутацією і/або більш практичними управлінськими навичками і ці різні за змістом, проте важливі, характеристики працівника можуть надаватись різними навчальними курсами та установами.
Агентство з гарантування якості у вищій освіті Великобританії (QAA) займає важливе місце у забезпеченні здобуття ступеня Бакалавра високої якості та дає суттєві рекомендації стосовно того, які знання повинні мати випускники з таким науковим ступенем (QAA, 2000). За результатами аудиту стану вищої освіти Великобританії та Північної Ірландії проведеному у 1994 р. в галузі бізнесу та менеджменту оцінку «відмінно» отримали 19 з 105 навчальних установ (18% з усіх проаналізованих) і лише одна з навчальних установ отримала оцінку «незадовільно» (QAA, 1995). Це достатньо позитивна оцінка якості викладання курсу бізнесу у вищих навчальних закладах.
Випускники, що мають науковий ступінь з бізнесу досягають високих результатів на ринку праці
Існують дуже переконливі докази того, що випускники, котрі здобули ступінь Бакалавра бізнесу та менеджменту мають високі шанси на працевлаштування. Дані Статистичного агентства вищої освіти (HESA) за 1999-2000 рр. показують, що випускники факультету бізнесу та управління мають низький початковий рівень безробіття (близько 6%) в порівнянні з іншими предметними областями. Довгострокові дослідження також показують, що випускники мають досить хороші кар’єрні показники на ринку праці (Purcell etal.,1999; Elias, 1999).
Деякі недавні дослідження (2001) працевлаштування випускників факультету бізнесу також демонструють хороші показники. Враховуючи відносно низький рівень початкової кваліфікації студентів-Бакалаврів бізнесу, результати їхньої зайнятості на ринку праці виглядають навіть ще краще. В них також є більше шансів працювати у приватному секторі зайнятості, хоча все ж таки найкращі спеціалісти надають перевагу великим компаніям, а не малим підприємствам. Найгірші результати по працевлаштуванню, згідно з дослідженнями, були у жінок, які отримали наукові ступені молодших спеціалістів у коледжах (pre-92 universities) та без досвіду роботи. Отже, можна сказати, що роботодавці надають вагомості як показникам академічної якості знань, так і практичному досвіду.
Цікавим, є той факт, що випускники факультету бізнесу та менеджменту необов’язково зупиняються на професії менеджера, як випускники інших спеціальностей (CEL, 2001; Bellfield, 1996). Існує необхідність забезпечити студентів вищих навчальних закладів виробленням певних навичок та вмінь, які їм знадобляться у світі роботи, багато з яких перегукуються з навичками потрібними в менеджменті та керівництві (напр. співпраця в колективі, спілкування, особиста ефективність). Такий підхід був рекомендований Дерінгом (Dearing, 1997), хоча його реалізація є важким завданням ще до сьогодні. У деяких бізнес-шкіл є можливість запропонувати студентам такі спецкурси по формуванню навичок та вмінь в межах своїх навчальних установ, хоча інші вважають, що у них недостатньо викладацького складу для впровадження таких курсів або у них є інші пріоритетні стратегії.
Студентам факультету бізнесу та менеджменту потрібний організаційний досвід
Отже, як висновок, науковий ступінь Бакалавра бізнесу постає головоломкою. Роботодавці кажуть, що вони не активно шукають випускників цього факультету, але залюбки візьмуть на роботу таких випускників, якщо вони є «високоякісними кадрами», тобто якщо вони відповідають їхнім більш ніж загальним критеріями прийому на роботу. Тому вони таки надають перевагу певним бізнес-школам, що приваблює потенційних студентів. Немає доказів скорочення випускників, корті починають будувати кар’єру в бізнесі чи менеджменті (Асоціація випускників-рекрутерів (AGR), 2001). Для порівняння, студенти вважають здобуття наукових ступенів з бізнесу хорошим вибором і дані ринку праці показують, що у них високі результати про працевлаштуванню на відміну від студентів інших спеціальностей. Отже, отримання ступеня Бакалавра бізнесу та менеджменту виконує корисну функцію, допомагаючи чималій кількості молодих людей роботи ґрунтовні кроки на шляху до працевлаштування. Однак, їм слід робити ще більше. Викликає розчарування те, що роботодавці не вбачають більшої вартості у ступені Бакалавра бізнесу та менеджменту.
Відповідний досвід роботи, пов’язаний з навчанням на курсі, здається є основною характеристикою, котра підвищує якість навчання студентів на здобуття ступеня Бакалавра, а також вважається привабливою для роботодавців. Тому студентам необхідно отримати відповідні знання (напр. про те, як насправді працюють компанії чи підприємства) та зміцнювати загальні навички (напр. співпраця, спілкування), які так завзято шукають на ринку праці роботодавці. Проте бізнес-школи вважають, що кількість робочих місць та проектів витісняються зростаючою кількістю студентів, а час навчання розтягується. Лише п’ята частина студентів навчаються перші чотири роки на здобуття ступеня Бакалавра (sandwich degrees) на факультеті бізнес-адміністрування (ця цифра зменшується, якщо взяти до уваги довшу тривалість цього курсу). Кількість студентів-Бакалаврів, які вивчають бізнес в загальному, знизилась за останні 5 років і влилась в більш вужчу спеціальність бізнесу та менеджменту. Тривалість навчання зараз сприймається як проблема для студентів, оскільки вони самі фінансують свою освіту.
Курс бізнесу та менеджменту повинен викладатись, оцінюватися, як прикладний курс на рівні здобуття ступеня Бакалавра, проте рівень ресурсів, які могли б це забезпечити не відображає цього.
Рекомендація №3: Вивчення бізнесу та менеджменту на здобуття ступеня Бакалавра повинен включати розвиток практичних навичок та здобуття досвіду роботи і це слід враховувати при започаткуванні таких факультетів. На розгляд слід винести фінансову підтримку роботодавців, котрі в подальшому забезпечують студентів досвідом роботи. Досвід роботи повинен забезпечуватись різним шляхами (напр. неповний робочий день, шляхом виконання роботи, якою студенти вже займаються, робота під час канікул і т.д. т.п.), в тому числі шляхом інтегрування у навчальний курс (основні діячі: уряд, Агентство з гарантування якості у вищій освіті Великобританії (QAA), бізнес-школи, роботодавці).
Післядипломне навчання та ступінь Магістра бізнес-адміністрування
Бізнес-школи пропонують широкий ряд післядипломних кваліфікаційних рівнів і чимало студентів (в порівнянні з іншими спеціальностями) продовжують навчання саме там. Досить невелика кількість студентів післядипломної бізнес-освіти здобувають ступені магістрів та докторів, на які існує непевний попит серед студентів та роботодавців. 4660 студентів були зареєстровані на здобуття ступеня Доктора бізнес-адміністрування в 1999-2000 рр. (на 38% більше, ніж 5 років тому), але лише 360-ьом був присвоєний цей ступінь (і 270-ьом в галузі бізнесу та менеджменту).
Високий попит на здобуття ступеня Магістра бізнес-адміністрування серед студентів
Магістр бізнес-адміністрування – післядипломна кваліфікація з бізнесу, котра має дуже високий попит у світі. Асоціація Магістрів бізнес-адміністрування (AMBA) нараховує 118 навчальних закладів у Великобританії, які пропонують здобути цей ступінь і за її оцінками приблизно 10900 таких наукових ступенів було присвоєно у 2000 р. Ця цифра трохи більша, ніж дані подані Статистичним агентством вищої освіти (HESA) – 9830 усіх присвоєних ступенів, можливо, це пояснюється тим, що Статистичне агентство вищої освіти охоплює не всі вищі навчальні заклади.
Існують різні програми на здобуття кваліфікації Магістра бізнес-адміністрування, включаючи стаціонарне навчання (один чи два роки), заочне, дистанційне навчання (як в межах Великобританії, так і за кордоном), гнучкі програми курсу та програми, спеціально розроблені для компаній та консорціумів.
Кількість людей, які здобули кваліфікацію Магістра бізнес-адміністрування росте у Великобританії. Дані Асоціації Магістрів бізнес-адміністрування (AMBA) на присвоєння такого роду кваліфікації зросли на 35% за останні 5 років, а кількість студентів Великобританії, які над цим працюють зросла на 29%. Чимала кількість іноземних студентів є головною причиною повної зайнятості сфери здобуття цієї кваліфікації у Великобританії. Відсоток студентів Великобританії, які здобули цю кваліфікацію становить 69% і лише 28% з них здобули її навчаючись на стаціонарній формі (Дані Асоціації Магістрів бізнес-адміністрування (AMBA), 2000). Тому приблизно три чверті ступенів Магістрів бізнес-адміністрування, які навчаються на стаціонарній формі присвоюється студентам з інших країн.
Домінування іноземних студентів на ринку здобуття ступеня Магістра бізнес-адміністрування є неоднозначним благом. Воно таки приносить бажану міжнародну перспективу до наших бізнес-шкіл і це допомагає студентам та викладачам Великобританії контактувати з іншими національностями та культурами. Однак залежність від закордонних комісійних доходів також додає нестабільності деяким фінансовим системам у бізнес-школах. Деякі керівники бізнес-шкіл вважають, що дохід отриманий їхніми навчальними закладами від закордонних студентів факультету бізнесу, спричиняє небажання щось змінювати в системі навчання, навчальних планів, методів викладання та загальної стратегії бізнес-шкіл.
Тим часом, менеджери Великобританії висловлюють бажання комбінувати здобуття ступеня Магістра бізнес-адміністрування з роботою. Близько 80% присвоєних ступенів Магістра бізнес-адміністрування отримали студенти Великобританії, що навчались на заочній чи дистанційній формі.
Ключ до успішного процвітання ступеня Магістра бізнес-адміністрування як надміцного «бренду» у сфері бізнес-освіти є те, що його вважають кваліфікацією високої якості. Асоціація Магістрів бізнес-адміністрування (AMBA) прагне підтримувати цю високу планку якості у Великобританії через систему акредитації, яка веде до того, що деяким курсам присвоюють певний рівень акредитації, а деяким ні. Існують також міжнародні організації з акредитації та рейтинги, які спрямовані на те, щоб показати які ступені Магістра бізнес-адміністрування є найкращими в світі.
У Раді з питань про видатні досягнення в галузі менеджменту та керівництва (CEML) дійсно велися дискусії про те, чи ступені Магістра бізнес-адміністрування є «світового рівня». Асоціація бізнес-шкіл (ABS) стверджує, що з-поміж найкращих у світі міжнародних курсів на здобуття ступеня Магістра бізнес-адміністрування, 6 бізнес-шкіл Великобританії займають позиції у 50-ці найкращих і лише 5 закладів з інших країн Європи (рейтинг ступеня Магістра бізнес-адміністрування згідно з Файненшл Таймз (FT).
Існує мало сумнівів стосовно того, що престиж є дійсно важливим для освітньої сфери здобуття ступеня Магістра бізнес-адміністрування. Але це не можна ототожнювати з результатами навчання, тому, безперечно, більше уваги слід приділяти якості навчання.
Переваги кар’єри
Є вагомі докази того, що як ступінь Бакалавра, так і ступінь Магістра бізнес-адміністрування надає трудові переваги з точки зору заробітної плати та перспектив кар’єрного росту. Це і є причиною того, що 90% студентів прагнуть здобути цю кваліфікацію з метою покращення своїх кар’єрних можливостей (Асоціація Магістрів бізнес-адміністрування (АМВА), 1997). Більш нещодавні опитування товариства Асоціації Магістрів бізнес-адміністрування (2000) показали, що працівники почали отримувати на 25% заробітної плати більше після присвоєння ступеня Магістра бізнес-адміністрування, проте ця цифра є набагато більшою для тих, хто закінчив престижний 2-річний курс стаціонарного навчання і набагато нижчою для тих, хто навчався на коротких та заочних курсах. Роботодавці менше цінують тих працівників, котрі навчались на заочній формі (Асоціація Магістрів бізнес-адміністрування (АМВА), 1997, 2000).
Ступінь Магістра бізнес-адміністрування ставить роботодавців у важке становище. На них тиснуть висококваліфіковані працівники, які ще здобувають ступінь Магістра бізнес-адміністрування, але в результаті вони втрачають тих, хто отримає цей ступінь так чи інакше (опитування Асоціації Магістрів бізнес-адміністрування (АМВА) (1997) виявило, що третина студентів, які здобувають цю кваліфікацію залишають робочі місця протягом року підтвердження своєї кваліфікації). Роботодавці також відчувають певні труднощі у виборі відповідної стратегії по відношенню до набору нових працівників з кваліфікацією Магістра бізнес-адміністрування та підтриманні вже працюючих людей, які зараз працюють над отриманням цього ступеню.
Але чи є ступінь Магістра бізнес-адміністрування хорошою підготовкою до керівництва?
В той час, коли ступінь Магістра бізнес-адміністрування працює як диплом для певної кількості людей, існує все менше доказів того, що велика «індустрія» Магістрів бізнес-адміністрування продукує справді кращих менеджерів та керівників. Ряд статей, здебільшого написаних професорами бізнес-шкіл, чітко визначають ту різницю, між тим, чого бракує у викладанні цього курсу і тим, чого насправді потребують керівники (Livingston, 1971; Deutschman, 1971; Kretovics, 1999).
Суть виявлених промахів, як правило, полягає у перенесенні теорії на практику та міжособистісних аспектах управлінської поведінки. Томпсон (Thompson, 1998) виявив, що працівники з ступенем Магістра бізнес-адміністрування підтримували постійну зацікавленість розвитком, хоча не демонстрували аналіз та прагнення до розвитку інших працівників, що є дуже важливим аспектом управлінської поведінки.
Підсумовуючи, можна сказати, що ступінь Магістра бізнес-адміністрування отримав успіх як кваліфікація, підтримуючи високі якості «бренду», але викладачам, які займаються підготовкою кадрів цієї кваліфікації необхідно чітко визначити чи є ця кваліфікація ефективною для досконалої підготовки управлінських кадрів. При підготовці слід приділяти більше уваги навичкам та вмінням (напр. керівництво іншими людьми), а також ґрунтовнішій відповідності застосування теоретичних знань на практиці (напр. в області стратегій). Деякі бізнес-школи пішли набагато далі, ніж інші, в напрямку злиття навчальної програми на здобуття ступеня Магістра бізнес-адміністрування та методів викладання з практичною підготовкою до керівництва, але ті, що вже проклали шлях, насправді бачать, що їх чекає далека дорога попереду.
Рекомендація №4: Бізнес-школам та органам з акредитації потрібно зміцнити застосування знань та розвиток практичних управлінських навичок в межах курсу на здобуття ступеня Магістра бізнес-адміністрування. Компанії, чиї працівники працюють над отриманням цієї кваліфікації повинні бути активними партнерами у цьому починанні (основні діячі: бізнес-школи та їхні асоціації, органи з акредитації , роботодавці).
Спеціальні програми для підготовки вищих управлінських кадрів та менеджерів
Роботодавці бачать бізнес-школи як відповідальних «постачальників» кадрів
Підготовка управлінських кадрів є серйозною проблемою та одним з ключових пріоритетів для роботодавців. Підходи до підготовки управлінських кадрів зазнали значних змін за декілька останніх років, у зменшенні довгострокових позаробочих програм та підвищеній зацікавленості у вивченні, які можна пояснити зростанням організаторських та індивідуальних потреб. Оскільки аспекти поведінки керівника вийшли на перший план, тому зріс попит на навчання управлінських вмінь та навичок, а не на теоретичну підготовку кадрів. Навіть у сфері бізнес-стратегії, роботодавців цікавлять деякі загальні вміння та навички працівників (напр. широке бачення, вміння впроваджувати інновації), так як і теорія бізнес-стратегії.
Підготовка управлінських кадрів головним чином проводиться всередині компанії і може мати дуже амбітні прагнення. Наприклад, Брітіш Петролеум (BP) зараз запускає першу програму для керівників (з можливістю зустрічей та діалогів), яка охоплює управлінські навички та розуміння бізнесу з цільовою аудиторією 10, 000 людей по всьому світу. Інші компанії бачать використання електронного навчання та корпоративних університетів як спосіб розширення підготовки управлінських кадрів (Sloman, 2001;Burgoyne 2001).
Чимало роботодавців великих та малих компаній звертають свою увагу до бізнес-шкіл з прагненням задовольнити їхні потреби у підготовці управлінських кадрів шляхом впровадження спеціальних навчальних програм.
Особлива здатність бізнес-шкіл пропонувати високоінтелектуальне навчання означає, що саме вони забезпечують ринок потенційними старшими та хай-менеджерами, хоча існують вагомі докази того, що бізнес-школи готують кваліфікованих молодших менеджерів та менеджерів середньої ланки. Комерційні установи також відіграють важливу роль, оскільки здобуття практичних навичок та великі обсяги підготовки працівників є нагальними питаннями.
Ринок підготовки вищих управлінських кадрів є надзвичайно глобальним та конкурентоспроможним. Роботодавці великих компаній шукають бізнес-школи та викладачів з метою задоволення своїх потреб у кадрах і для них немає значення чи вони проживають у Великобританії чи в іншій країні світу. Насправді, роботодавці, з якими ми спілкувалися надавали перевагу американським та декільком європейським бізнес-школам.
Деякі бізнес-школи Великобританії ведуть активну співпрацю з іноземним компаніями. Цікавим фактом є те, що навчальні заклади з ґрунтовною дослідницькою репутацією та найбільш престижними курсами на здобуття ступеня Магістра бізнес-адміністрування часто виступали в ролі цілком незацікавлених в спеціально розроблених програмах розвитку або були просто занадто зарозумілими та негнучкими для співпраці.
Роботодавці чітко усвідомлюють, що вони хочуть отримувати від бізнес-шкіл, користуючись їхніми послугами по підготовці вищих управлінських кадрів:
1. Висококваліфіковані викладачі, які мають як глибоке теоретичне розуміння, так і поточне практичне бачення великого бізнесу. «Гуру» користуються великим попитом, але тільки ті, що сприяють вирішенню проблем, а не дають поради та «демонструють» шляхи її вирішення.
2. Інтеграція управлінських навичок (особливо особистої ефективності та навичок міжособистісного спілкування) в розуміння та знання бізнес-справи: глобальний підхід до навчання.
3. Реальна орієнтація на клієнта за умовами спеціального забезпечення – не просто повторення курсів, які вивчались раніше. Бажання згуртувати ряд викладачів з кількох бізнес-шкіл зараз є надзвичайно популярним. Це забирає багато часу та зусиль у компаній і тому бізнес-школи повинні бути в змозі запропонувати це у вигляді послуги своїм клієнтам.
4. Міжнародна перспектива, засвідчена викладачами, студентами та контактами з іноземними клієнтами.
5. Деякі роботодавці вбачають вирішення цієї проблеми шляхом формування міцних партнерських стосунків з однією чи декількома бізнес-школами, які змогли б полегшити виконання декількох вищезазначених пунктів.
Великобританії потрібно пришвидшити рух в цьому напрямку, щоб конкурувати на міжнародному рівні
Кожний пункт з цього списку представляє собою серйозний виклик для бізнес-шкіл Великобританії. Лише невелика кількість бізнес-шкіл Великобританії є в межах досяжності бути «гравцями» на цьому ринку взагалі. Роботодавці вважають, що ці бізнес-школи рухаються в правильному напрямку, але з дуже низькою швидкістю і без достатньої кількості справжніх інновацій.
Рекомендація №5: Бізнес-школам потрібно рухатися далі та швидше, ніж вони це роблять зараз в напрямку «вирівнювання» шляхів підготовки корпоративних вищих управлінських кадрів з реальними потребами бізнесу. Це питання особливо актуальне говорячи про розвиток управлінських навичок (на противагу знанням з бізнес курсу), міжнародного кругозору та спеціально розроблених послуг для задоволення потреб кожного корпоративного клієнта. Потрібно заснувати Національний форум співпраці роботодавців та деканів бізнес-шкіл, можливо, як частину Ради з питань менеджменту, керівництва та управління підприємствами (основні діячі: бізнес-школи, роботодавці).
Бізнес-школи Великобританії можуть недооцінювати наскільки швидко їм необхідно рухатись, щоб залишитись «на плаву» на цьому ринку. Ті з них, які не є незалежними навчальними закладами, виявляють, що їхні університетські ланки не здатні відповідати вимогам комерційного ринку. Деякі бізнес-школи Великобританії відчувають, що вони занадто малі і не можуть конкурувати з більшими, майстернішими бізнес-школами, особливо з американськими бізнес-школами.
У роботодавців виникають труднощі з мудрим вибором чиї послуги обрати на глобальному ринку бізнес-шкіл. Рейтинги навчальних закладів не дають їм достовірної інформації про те, хто дійсно пропонує висококваліфіковане забезпечення управлінським кадрами. Роботодавці починають зі списку тих бізнес-шкіл, про які вони щось чули і тоді обирають з того, хто і що може їм запропонувати.
Бізнес-школам потрібно робити набагато більше, ніж вони роблять, як індивідуально, так і колективно, щоб зробити свій перелік послуг чітким та зрозумілим та прояснити свої специфічні переваги в предметній області та методах навчання.
Роботодавці вважать вибір найкращих викладачів та створення викладацьких команд з різних бізнес-шкіл важливим процесом, проте це забирає у них багато часу. Вони вважали б за краще, щоб бізнес-школи пропонували власні «брокерські» послуги і самі створювали команди найкращих викладачів з різних бізнес-шкіл (як з Великобританії так і з-за кордону).
Постійне навчання для працюючих менеджерів
Незважаючи на високий попит курсів на здобуття ступеня Бакалавра, Магістра бізнес-адміністрування та Доктора бізнес-адміністрування та наявність здорової конкуренції на ринку вищої управлінської освіти, ці послуги навряд чи досягнуть офіс-менеджерів та менеджерів середньої ланки, які вже зараз працюють. Вони також, навряд чи, досягнуть більшість менеджерів, що працюють на невеликих фірмах.
Великобританії потрібно створити механізми передачі управлінської освіти та тренінгів працюючим менеджерам впродовж всієї їхньої кар’єри, особливо коли вони перекваліфіковуються з інших професій у менеджмент.
Ми розглянемо три питання як можна забезпечити передачу знань розвитку управлінської освіти усім працівникам менеджменту:
1. Чи поточні кваліфікації здобуті у бізнес-школах забезпечують відповідне професійне навчання для працюючих менеджерів?
2. Чи бізнес-школи можуть працювати з професійними організаціями для досягнення співпраці з більш широким колом працюючих та потенційних менеджерів?
3. Чи є щось, що бізнес-школи можуть зробити для задоволення потреб великої кількості менеджерів, які працюють на невеликі компанії?

Шляхи професійного навчання є заплутаними та потребують зміцнення
В теорії, бізнес-школи можуть забезпечити цілий ряд не-кваліфікаційних короткотривалих курсів для працюючих менеджерів. Насправді, ринок розвитку та надання таких відкритих короткотривалих курсів є настільки ж складним та спеціалізованим, наскільки корпоративний ринок для спеціальної вищої управлінської освіти і ще й набагато менш прибутковим. Лише невелика кількість бізнес-шкіл отримують значний прибуток завдяки впровадженню таких курсів. Ті, хто практикував таке у минулому були взагалі витіснені з ринку.
Існують, однак, деякі кваліфікації, які були запроваджені у минулому і все ще викладаються у вищих навчальних закладах, які задовольняють потреби працюючих менеджерів, котрі можуть мати або не мати присвоєний ступінь Бакалавра. Оскільки отримання Вищого національного диплому (HND) перебуває у занепаді у вищих навчальних закладах, є ряд інших сертифікатів та дипломів з бізнесу та менеджменту, які забезпечують в більшій мірі заочне навчання прикладного курсу менеджменту.
Дані Статистичного агентства вищої освіти (HESA) демонструють, що кількість отримання дипломів та сертифікатів Бакалавра бізнесу знизилась, проте чимала кількість менеджерів отримує дипломи Магістра бізнес-адміністрування та Доктора бізнес-адміністрування. В загальному, майже вдвічі більша кількість студентів Великобританії отримує саме ці рівні кваліфікації кожного року. Хоча важко визначити кількість отримання Cертифікатів з менеджменту (CMS) та Дипломів з менеджменту (DMS) (котрі припадають під більш ширшу групу кваліфікацій згідно з Статистичним агентством вищої освіти (HESA), схоже та не, що кількість отримання сертифікатів та дипломів залишається незмінною за останні 5 років (у той час як інша частина навчальної системи розширюється), хоча кількість студентів, які навчаються на здобуття цих кваліфікацій знизилась на 4%.
Роботодавці, які знайомі з суттю цих кваліфікацій вважають, що вони можуть задовольнити лише певні потреби прикладної управлінської освіти молодших менеджерів. Консультативна група (Advisory Group) прийшла до висновку, що необхідно залишити можливість отримання Cертифікатів з менеджменту (CMS) та Дипломів з менеджменту (DMS) для тих, хто не прагне здобувати ступінь Бакалавра або вже має ступінь в іншій галузі, проте їхні позиції слід зміцнити. Це також важливо для підтримання академічного стандарту Магістра бізнес-адміністрування з метою більш прикладного його застосування для працюючих менеджерів.
Foundation degree (британський ступінь, проміжний між Вищим національним дипломом (HND) та ступенем Бакалавра) знаходиться ще на дуже ранній стадії, щоб робити висновки стосовно нього, можливо, він додасть вартості системі, а можливо лише замінить назвою Вищий національний диплом (HND). Вже є багато студентів, котрі навчаються на здобуття ступеня Бакалавра з професійною кваліфікацією з бізнесу і ця частина шляху не видається складною. В загальному, роботодавці та бізнес-школи вважають поширення професійного рівня кваліфікації з бізнесу недієвим (Thomson, Mabey, 2001). Роботодавці, яких опитала Консультативна група (Advisory Group), не бачать великої цінності в присвоєнні Національних професійних кваліфікацій (NVQs) з менеджменту, даючи «зелене світло» Cертифікатам з менеджменту (CMS) та Дипломам з менеджменту (DMS) як альтернативам, висловлюючи занепокоєння стосовно того, що поширення різних типів кваліфікацій з менеджменту може постати лише в якості бар’єру. Як висновок, слід зазначити, що бізнес та менеджмент є навчальним курсом, в якому існуючі професійні шляхи здобуття освіти в цій галузі повинні бути чітко сформованими та зміцненими і немає потреби шукати нові шляхи для досягнення цієї мети.
Рекомендація №6: Сильні та чіткі шляхи здобуття освіти в цій галузі необхідно впроваджувати через здобуття професійних кваліфікацій з бізнесу та менеджменту у вищій освіті (без присвоєння ступеня). Консультативна група (Advisory Group) рекомендує зміцнити існуючі Cертифікати з менеджменту (CMS) та Дипломи з менеджменту (DMS) для отримання практикуючими менеджерами, а не розвивати Національні професійні кваліфікації (NVQs) 4 та 5 рівня з менеджменту (основні діячі: уряд, органи з акредитації, Асоціація бізнес-шкіл (ABS).
Бізнес-школи в якості партнерів у професійному розвитку
Професійні види діяльності розширюються як і загальна частка зайнятості і багато професійних працівників беруть на себе управлінські ролі в ході свого кар’єрного росту. Настає підходящий час, щоб задати питання як вивчення бізнесу та менеджменту може йти поруч разом з професійною підготовкою як на вступі до професії, так і в якості частини постійного професійного розвитку (CPD).
Робоча група Ради з питань про видатні досягнення в галузі менеджменту та керівництва (CEML) розглянула ряд професій і виявила, що профспілки вважають менеджмент надзвичайно важливим, але більшість з них ще не включили навички менеджменту та керівництва до списку своїх вступних членських кваліфікацій (Perren, 2000). Ця група прийшла до думки, що розвиток бізнесу та менеджменту повинен бути ініційованим профспілками.
Консультативна група бізнес-шкіл також підтримує цю думку та пропонує, що бізнес-школам слід стати ключовими «гравцями» у формуванні партнерства з профспілками з метою впровадження розвитку бізнесу та менеджменту для професіоналів на всіх етапах кар'єри.
список використаних джерел
Література
1. Професійна освіта в зарубіжних країнах: порівняльний аналіз: Монографія. – 2-е видання/ За ред. Ничкало Н. Г., Кудіна В. О.–К. : Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України.–2002. –391.
2. Документ Комісії Європейських спільнот. Меморандум щодо безперервної освіти від 30.10.2000р. – Брюссель: SEC. – 2000. – 35c.
3. Довженко Р. Про деякі аспекти управління спілкування // Гуманітарний вісник : зб.наук.праць. – Львів. 2000. –с.7-11.
4. Тейлор Ф.У. Менеджмент. Пер. З англ. – М. Журн. «Контроллинг», 1992. – 137с.
5. Аксенова Є.А., Т. Ю. Базаров, Б.Л. Еремин Управление персоналом. Учеб. Для вузов /под.. ред.. Т.Ю. баразова, Б.Л. Еремина. –М.:ЮНИТИ, 2000. –422с.
6. Бичок А.В. сучасні вимоги до професійно підготовки спеціалістів-економістів/ А.В. Бичок // Міжнародний бізнес та менеджмент: матер.міжн. наук-практ. конф. / Тернопільський національний економічний університет. – Тернопіль, 2008. с. 464-467.
7. Освіта у Великій Британії: путівник по освіті в Британії / Британська Рада в Україні. –К., 2004. – 175 с.
8. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. - К.: Либідь, 1998. - 560 с.
9. Becker T., Kogan M. Process and Structure in Higher Education. London: Heinemann, 1980.
10. Бляхман Л.С, Сидоров В.А. Качество работи:роль человеческого фактора. – М. : Экономика, 1990. – 191с.

Комментариев нет:

Отправить комментарий